Проблеми виховання.
В наш час вседозволеності, розбещеності суспільство знаходиться під небезпекою краху та провалу майбутніх поколінь. Занадто часто на вулицях зустрічаються діти, які палять, відкрито вживають алкогольні напої, поводять себе настільки жахливо, що неможливо цього не помітити.
Поширюється хуліганство, наркоманія. Все частіше діти покидають свої домівки. Що ж цьому сприяє?
Є дуже багато чинників цієї проблеми. Одним із найбільш вагомих є неправильне виховання, недостатній рівень освіти, вплив суспільства колишньої «Великої держави червоних рабів». Система є нещадною до малозабезпечених верств населення. Саме в їх сім’ях виникає більшість проблем і саме ці діти живуть життям, яке калічить їхні долі.
Те, що ми бачимо на вулицях, є відблиском байдужості влади до долі народу. Звичайно, що нетямущою масою легше керувати і промивати їм мізки своїми пустослівними обіцянками, а ніж дати їм шанс на високоякісну освіту, на право власного вибору свого життєвого шляху. Також великий вплив на цю проблему має: не кваліфікованість вчителів, не правильний індивідуальний підхід до проблемних учнів, не вірне подання певного матеріалу, знущання над учнями, а найчастіше це просто небажання вчителів навчати учнів, а приходити на роботу, щоб отримати зарплатню. Це найчастіше буває в сільських школах, або в школах невеликих міст. Однак вирішенням цього питання повинно займатися Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.
Ще один чинник виникнення проблеми це – розбещеність та вседозволеність самих учнів. Дуже часто їхня поведінка є неприйнятною та непристойною.
Найбільшого апогею ця проблема досягає саме через батьківську байдужість. Не всі батьки переймаються майбутнім своїх дітей, не всі займаються їхнім виховання. Одиниці дітей з таких сімей досягають вершин, а досягають лише ті, хто сильний духом.
Ось саме тому випливає таке рішення, що саме головне це правильне виховання.
Коли розглядається саме виховання особистості, то найчастіше береться до уваги формування фізично, духовно і психічно розвиненої людини, яка буде добре адаптованою в суспільстві, знатиме, чого хоче досягти в житті. Звичайно, батьки хочуть, щоб їх дитина виросла сильною, самодостатньою, успішною. Але діти не завжди виправдовують сподівання старшого покоління. Та й дорослі не зовсім ясно собі уявляють, як же виховується особистість.
Від народження кожне немовля є неповторною, талановитою дитинкою. Але щоб дійсно в дорослому житті проявити свою індивідуальність, неповторність, талановитість, батьки повинні докласти великих зусиль, щоб поставити дитину впевнено на ноги і дати її курс в правильному напрямку. Головним завданням молодих батьків залишається виховання своєї дитини як майбутнього своєї держави.
Дійсно правдивими є слова : «Особистість потрібно виховувати з дитинства». Саме будучи в віці від 2 до 14 років діти найкраще піддаються вихованню, їх можливо поставити на вірний шлях. Потрібно виховувати в дитині щиру, вірну, добру, ввічливу,спортивну особистість. Дати їй шанс на самореалізацію, дати право вибору. Однак необхідно не забувати викорінювати в дитині злість, ненависть, жадібність, жорстокість. Давайте дітям все, що їм необхідно, але все повинно бути в міру і достатньо, щоб не розбестити її. Кожна дитина повинна знати ціну грошам, повинна цінувати своїх батьків, свою державу, рідну мову і поважати всіх інших людей. Саме головне не прогавити цей період і найбільше часу виділяти для свого чада.
Саме такий «фундамент» повинні закласти батьки, а потім особистість вибудовуватиме школа, коло спілкування, друзі.
О.Янковський
Ст..2-курсу, 3 групи Інституту журналістики
Освітня журналістика
05.10.2012
Знайшов на днях. Не судіть строго...
